Ми вже розповідали Вам про важливість останнього тижня Великого Посту і підготовку українців до свята Воскресіння Христового. Продовжуючи цю тему, розглянемо деякі найцікавіші національні традиції святкування Великодня в Україні.
Великдень чи Пасха?
Великоднє свято для українців, як і для всіх християн, є символом подолання смерті й духовного відродження. Одна з версій походження цієї назви пов'язана з тим, що за часів Ісуса Христа дуже світило сонце і дні були значно довшими, ніж зараз (1 день майже як цілий тиждень), а коли його розіп'яли, вони зменшились. Назва «Великдень» (великий день) прийшла до нас з появою на території сучасної України християнства.
Переглянути фото в повному розмірі
Друга версія - протилежна, і пов'язана з дохристиянськими віруваннями наших предків. Справа в тому, що навесні відзначали перший великий день, тобто рівнодення, вшановували культ роду і Сонця.
Слово «Пасха» походить з івриту від слова «песах». Для єврейського народу свято Песах вшановує старозавітну подію - вихід євреїв з Єгипту. Ця назва відбилася і в інших європейських мовах: грецькою - Πάσχα (пасха), латиною - Pascha, італійською - pasqua, шведською - påskdagen.
Церковні обряди Великодня
Віра для наших предків мала першочергове значення. Тому чи не найважливішим великоднім обрядом є благословення і освячення їжі - дарів Божих на землі. І дорослі, і діти, одягнувшись по-святковому, поспішають до церкви з кошиками, повними крашанок, пасок, м'яса та іншої їжі. Ставши в коли біля церкви, люди чекають священика, який кропить пожитки свяченою водою.
Церковні дзвони дзвонять протягом усього пасхального періоду. Цей дзвін символізує перемогу життя над смертю.
Переглянути фото в повному розмірі
Снідають, зазвичай, у тісному сімейному колі. Голова родини - батько - ділить свячене яйце на всіх присутніх, а також залишає шматочок тим, хто відійшов у інший світ. Традиція починати святкову трапезу давня, адже яйце споконвіків символізувало зародок нового життя. Після ритуалу з яйцем їдять паски і все, що наготували на свято.
Ще одна традиція на Великдень - ходити на цвинтар. Цього дня прийнято поминати (згадувати) померлих родичів, близьких, знайомих, несучи їм крашанки і паски. Напередодні, в Чистий Четвер кладовище прибирають від сміття та бур'яну. Вшановувати пам'ять предків - характерна риса української культури.
Українські забави і вечорниці
Воскресіння Спасителя - подія світла і радісна. Тому і зустрічати її треба з посмішкою і веселощами. Наші пращури вірили, як зустрінеш Великдень, так проведеш і цілий рік. Радість події відбито у величальних піснях - гаївках, які співали і молодь, і старше покоління, прославляючи вічне життя. Гаївки водили біля церков до самого вечора, кожна місцевість мала свої гаївки і веселі великодні забави.
Переглянути фото в повному розмірі
ГАЇВКА
Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат.
(Дівчата ходять в один бік по колу й співають):
Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки.
Прийшли купці купувати та й не знають котру брати
(Хлопці ходять у другий бік по калу й співають):
А ми стали та й думаєм,
До Ганнусі посилаєм.
(Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців.)
Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців:
А ми стали та й думаєм,
До Наталі посилаєм.
Продовження свята
У великодній понеділок українці ходять в гості один до одного, частують пасками, обмінюються писанками і крашанками, христосуються. Діти відносять святкові пироги родичам, а натомість отримують солодощі чи дрібні гроші.
У деяких регіонах нашої країни й досі зберігається звичай обливання водою в понеділок. Найбільше зіставалось зазвичай дівчатам, адже для хлопців це ще й гарна нагода позалицятися. Ця весела традиція пов'язана з вірою в очисні властивості води.
Переглянути фото в повному розмірі
На третій день Великодня проводжають свято. Збирається молодь, починається «вулиця» - вечорниці з іграми, танцями, піснями просто неба. На жаль, в наші часи ця традиція втратила колишню популярність, лише її відголоски можемо побачити в сучасних дискотеках.
Наша культура багата на давні й цікаві традиції. Кожне свято, а особливо таке значуще, як Великдень, супроводжують народні звичаї, які передаються з покоління в покоління.